Закон про мобілізацію: чому військовим не дозволили демобілізуватися та кого не призвуть до ЗСУ

Верховна Рада ухвалила законопроєкт про посилення мобілізації, який викликав багато суперечок. В останній момент з нього вилучили пункт про демобілізацію військових, які від перших днів на фронті.

Про норми закону, про який так багато говорили, йдеться в сюжеті кореспондентки ТСН Алли Хоцянівської.

Як ухвалювали закон про мобілізацію

На голосування закону про мобілізацію до зали парламенту прийшли особисто головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, міністр оборони Рустем Умеров та командири бригад. До депутатів звертається командувач Об’єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенант Юрій Содоль. Він наголошує, що ситуація на фронті вкрай складна, країна потребує посиленої мобілізації.

«Противник перевищує нас усемеро-вдесятеро. У нас брак особового складу, основний тягар покладається на механізовані підрозділи. Ми тримаємо оборону з останніх сил», – сказав він.

Його виступ обривають оплесками. Майже пів року дискусій і понад 4 тисячі правок. Попри чималу критику опозиції, за нову редакцію врешті голосують 283 депутатів, 49 – утримуються.

Що передбачає закон про мобілізацію

Щойно законопроєкт набуде чинності, чоловіки віком від 18 до 60 років упродовж 2 місяців мають звернутися до ТЦК, щоб оновити свої дані, адже одне з ключових завдань закону – поставити на облік усіх військовозобов’язаних.

18-річних до служби не призиватимуть, мобілізовуватимуть лише тих, кому вже виповнилося 25 років. Оновити свої дані можна буде через ЦНАП, військкомат або ж електронний кабінет призовника.

«Електронних повісток не буде. Буде право військовозобов’язаного через електронний кабінет оновити просто свої дані, дати актуальну інформацію, де він живе, номер телефону, ну і дати дані, можливо, його освіти. ТЦК може відправляти відповідні повістки заказними листами згідно з тими даними, які вони отримують через електронний кабінет», – пояснює нардеп Вадим Івченко.

Від моменту набуття чинності закону всі, хто підлягає мобілізації, мають носити військово-облікові документи та пред’являти їх на вимогу. Перевірятимуть чоловіків будь-де працівники ТЦК, яких зобов’яжуть носити нагрудні камери, щоб у разі неправомірних дій люди могли звернутися до суду.

Хто отримає відстрочку від мобілізації

Низка громадян зможуть отримати відстрочку, як і раніше. Право на звільнення зі служби залишається у людей з інвалідністю.

Відстрочку матимуть багатодітні батьки, опікуни та всиновлювачі, громадяни, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти. Не призиватимуть педагогів, аспірантів, тих, хто здобуває вищу освіту, та молодь до 25 років. Статус «обмежено придатний» скасовується. Тож ті, хто його мав, зобов’язані знову пройти військово-лікарську комісію, як і військовозобовязані, які отримали II або III групу інвалідності.

Базова військова підготовка: що відомо

Замість строкової служби закон запроваджує «базову військову підготовку» для чоловіків віком від 18 до 25 років. Вона триватиме 5 місяців. Її можна пройти під час навчання у вузах або в тренувальних центрах ЗСУ. Така підготовка почнеться від 1 вересня наступного року.

Демобілізації не буде

Ключова та найбільш очікувана норма – встановлення терміну служби – вилучена. В проєкті була передбачена демобілізація після 36 місяців, але у фінальній версії закону цю статтю вилучили. Напередодні голосування Рада дискутувала 11 годин. Ось кілька коментарів:

• «Перше й головне питання – встановлення термінів служби. Це те, що має бути обов’язково, щоб військові знали скільки, щоб родини знали, скільки чекати на чоловіка, батька… Для того, щоб ті, кого, можливо, мобілізують, знали, коли вони повернуться додому, і щоб вони не думали, що виходу немає або тільки 300 чи 200. Так не має бути», – наголосив нардеп Гончаренко.
• «Попри те, що цей законопроєкт було значно вичищено й підготовлено, він має суттєві вади, тому що врахувати закон про мобілізацію без ключового фактора – без звільнення, яке було внесене підготоване в коректній редакції, а потім в останню мить знесене за вказівкою, це обнуляє значення цього законопроєкту«, – сказала Ірина Фріз.

Питання демобілізації вилучили за особистим зверненням головнокомандувача Сирського. Вирішили – регулюватиметься воно окремим законом. Але на його розробку владі потрібно ще 8 місяців.

Мотиваційний пакет

Все, що стосується зарплатні та пільг військових, у Верховній Раді називають мотиваційним пакетом. А це – плюс 100 тисяч гривень за рік служби, це тринадцята зарплата. Премії за знищену ворожу техніку. Та ще додаткові 70 тисяч гривень військовослужбовцям і поліцейським, які здійснюють бойові місії на передовій. Цю доплату уряд уже затвердив.

Прем’єр-міністр уточнив, що ця одноразова винагорода виплачуватиметься за кожні 30 днів виконання завдань.

Ознайомитися з остаточною версією закону можна буде згодом. У пояснювальній записці секретаріату Верховної Ради навіть зазначено – після підписання та публікації.

ТСН не пояснили пункти нового закону

ТСН звернулася до Міноборони, Генштабу, командування Об’єднаних сил ЗСУ, а також народних депутатів з провладної фракції, щоб все ж таки роз’яснили суспільству основні положення закону.

Ось лише кілька запитань, на які ми чекали відповіді:

1. Як вручатимуть повістки? Чи отримання поштою вважатиметься, що повістка отримана, чи її мають дати в руки?
2. Вік призову. Якщо чоловікові, який має військову спеціальність, прийшла повістка, але йому ще не виповнилося 25 років, чи будуть його мобілізовувати?
3. Що означає отримання повістки, коли ще не виповнилося 25 років?
4. Хто матиме відстрочку?
5. Як відбуватиметься бронювання? За якими критеріями проходитиме відбір?
6. Чи передбачена відповідальність для чоловіків, які не оновлять свої дані протягом 60 днів?

Але дати відповіді на ці запитання там відмовилися.