В Україні різко підняли зарплати лікарям та медсестрам, але отримувати більше стали не всі: у чому проблема

Кабмін затвердив ухвалу, згідно з якою базовий рівень зарплат для лікарів становитиме 20 тис. грн, а для медсестер – 13,5 тис. грн. Як повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, програму гарантій, через яку НСЗУ фінансує медичні установи, у 2022 році збільшили на 34 млрд грн. Це нібито й дає змогу підвищити зарплати. Але самі медики скаржаться, що їх масово переводять на неповний графік і навіть скорочують штатні одиниці.

Чому у лікарень виникли проблеми з підвищенням зарплат і скільки реально отримують медики – розбирався OBOZREVATEL?

Як запроваджували підвищення зарплат?

У червні з нагоди Дня медичного працівника президент України Володимир Зеленський підписав указ про збільшення зарплат медикам із 2022 року. Так, тепер лікарі мають отримувати щонайменше 20 тис. грн, а медсестри – від 13,5 тис. грн. Глава держави зобов’язав уряд врахувати розмір виплат при розрахунку тарифів медичних гарантій і формуванні бюджетів відомчих медичних установ.

Днями Кабмін ухвалив постанову, згідно з якою зарплати медиків мають зрости в зазначених межах. Зрозуміло, не всі лікарі матимуть однакові зарплати. Фахівці високої категорії з багаторічним досвідом повинні отримувати ще більше.

Підвищення зарплат уряд доручило керівництву медустанов, яким, за словами голови МОЗ Віктора Ляшка, надали для цього необхідне фінансування. Але самі медики та профільні організації говорять про інше.

Чи виросли зарплати у січні?

Поки медпрацівники почали отримувати лише аванси, але багато хто вже повідомляє, що виплати не змінилися порівняно з минулим місяцем. А значить, і зростання основної частини зарплати, принаймні цього місяця, вони не чекають.

«Аванс нас приємно здивував. Зазвичай його на початку року затримують, а зараз виплатили навіть заздалегідь. Але сама сума не змінилася порівняно з груднем», – розповідає OBOZREVATEL медсестра однієї з київських лікарень, яка не побажала називати своє ім’я.

Ба більше, щоб не збільшувати фонд оплати праці за наступні місяці, керівники медустанов уже шукають інші рішення. Наприклад, у деяких із них працівникам скорочують ставки, розповідає представниця ГО «Медичний рух «Будь як Ніна», медсестра зі Львова Оксана Слободяна.

«Масово людей переводять на 0,75 ставки у кращому разі, у гіршому – на 0,5. Є навіть випадки, коли переводили в одній стоматологічній поліклініці на 0,25. Це щоб не платити людям анонсованих зарплат, щоб вони отримували набагато менше», – каже вона.

Голова Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я Сергій Кубанський підтверджує, що до них також надходять повідомлення про зниження ставок медикам та про те, що у багатьох лікарнях порушують питання щодо оптимізації структури штату – скорочення працівників.

«Я сподіваюся, що питання вирішуватиметься так не в усіх установах. Це неприпустимо», – каже він.

Чому багато лікарень не можуть підвищити зарплати персоналу?

Перешкод для підвищення зарплат зараз кілька. По-перше, як розповідає Кубанський, механізм реалізації прийнятої Кабміном ухвали досить складний, це підзаконний нормативний акт, який не може суперечити закону: «У комунальних некомерційних підприємствах оплата праці формується на підставі колективного договору, на підставі ст. 15 ЗУ «Про оплату праці«. Постанова не може змінювати закон».

За словами Кубанського, щоб виконати постанову, потрібно насамперед вносити зміни до колективних договорів.

Якщо юридичні моменти можна залагодити, залишається ще одне питання – чи вистачить грошей на підвищення зарплат? Указ президента передбачав, що уряд при розробці бюджету на 2022 рік має закласти у тарифах за послуги за програмою медгарантій складову, яка дозволить виплачувати збільшені зарплати. Але на практиці не всі здобули достатньо грошей. Програма медгарантій профінансована лише на 2,9% ВВП із необхідних 5%.

«Уряд прийняв ухвалу, але яким саме керівники медустанов можуть забезпечити її виконання, якщо тарифи НСЗУ не відповідають ні ринковій вартості, ні навіть собівартості послуги? Консультації лора, окуліста, гінеколога раніше коштували 49 грн, а на цей рік – лише 56 грн. Хіба стільки вони коштують у приватних клініках? Є ті, в кого тарифи за програмою медичних гарантій на цей рік суттєво зросли. Але далеко не всім вони дозволять забезпечити збільшення заробітної плати. Наприклад, уся дитяча мережа лікарень не витягує таких зарплат”, – каже Кубанський.

За його словами, єдиний механізм, який би допоміг реалізувати ініціативу з підвищенням зарплат у нормальному руслі, – галузевий договір між профспілками, урядом і роботодавцями. Але цей процес довго «гальмувався», бо договір досі напрацьовується.

Яка ситуація із зарплатами зараз?

Кубанський розповідає, що раніше зарплати медиків вдавалося збільшити завдяки виплатам із місцевих бюджетів. Наприклад, у столиці третій рік діє програма місцевих стимулів «Здоров’я киян». Через неї кожен медик міської установи здоров’я вторинного-третинного рівня отримує щомісячні доплати: лікар – 4000 грн, медсестра – 3000 грн, санітарка – 1000 грн.

«У нас уже є заклади, де ще минулого року медики мали такі зарплати, які анонсував президент», – повідомляє Кубанський. У регіонах ситуація відчутно гірша.

Як розповідає Слободяна, буває, що зарплати медсестер не дотягують навіть до «мінімалки»: «З усіма відрахуваннями ми навіть 6000 грн не отримуємо. Зарплат не піднімають давно. З вересня до березня минулого року були, як ми їх називали, «степанівські» доплати. І то їх примудрялися не виплачувати».

Крім того, варто зазначити, що до кінця 2021 року заборгованість із зарплат медиків становила практично 300 млн грн. Отже, частина медпрацівників не те, що не отримали підвищеної зарплати, а навіть недоотримали своєї звичайної. За словами Кубанського, із заборгованістю із зарплати у столиці у новий рік увійшли Київський міський ендокринологічний центр, Дитяча лікарня №1, Лікарня швидкої медичної допомоги та Госпіталь ветеранів війни.

Звісно, збільшувати зарплати медикам необхідно. За це борються і самі лікарі та їхні профільні асоціації вже багато років. Але для того, щоб зарплати зростали, президентських указів замало. Лікарням потрібно збільшити фінансування, вартість їхніх послуг має стати ринковою – і тоді, ймовірно, зарплати персоналу зростатимуть і без указів. Зараз рішення уряду може не тільки не призвести до збільшення доходу медиків, а навіть погіршити ситуацію, що спровокує масове невдоволення і хвилю звільнень.