В Україні мають злетіти тарифи на електроенергію: енергетика опинилась у найгіршому становищі за всю історію

В Україні критична ситуація щодо енергетики. І в Кабміні, і в Нацкомісії з енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) б’ють на сполох: так погано ще не було ніколи. Підвищення тарифів для населення не уникнути, і хоча профільні відомства вже розробили сценарій зростання цін на «струм», офіційно ніхто не бере на себе відповідальність заявити про такий крок.

Ситуація критична: підвищення тарифів не уникнути

Ситуацію в енергетики України можна охарактеризувати трьома словами – все дуже погано. Споживання падає, борги ростуть, учасники ринку на межі банкрутства. І це не просто лякалки експертів, із таким твердженням погоджуються всі. «Ми переживаємо найбільшу енергетичну кризу за всю історію України», – заявила на круглому столі 5 травня в.о. міністра енергетики Ольга Буславець.

Сподіватися, що закінчиться карантин і ситуація сама собою вирішиться, не варто. І це не проблема енергетичних гігантів, під загрозою енергетична безпека всієї країни. Ось що трапилося:

• споживання впало на 9% (тепла зима, карантин, спад виробництва);
• в гідроенергетиці найнижчий в історії України показник виробництва (4303 млн квт-год);
• заборгованість перед «Енергоатом» – 5 млрд грн;
• у 2020-му зріс імпорт електроенергії з РФ і Білорусі.

«Ще одна проблема – стрімке неконтрольоване збільшення потужності відновлюваної енергетики в рамках застарілої моделі «зеленого» тарифу. На жаль, час було втрачено, і за минулий рік така потужність зросла майже втричі. Швидке зростання тривало і в поточному році. Високий «зелений» тариф створює значне фінансове навантаження на ринок електричної енергії. Крім того, це негарантоване виробництво, яке дуже важко регулювати системі», – наголосила Буславець.

Ситуацію на ринку електричної енергії треба вирішувати терміново, інакше генерація просто скорочуватиметься.

«На період безпрецедентної кризи ми обмежили імпорт із Білорусі та Росії… Ми стежимо за ситуацією на ринку і розуміємо, що повинні захищати споживачів. Будемо стежити, якщо ціна зростатиме, і хоч це не дуже ринково, ми будемо стримувати зростання», – заявив глава НКРЕКП Валерій Тарасюк.

Вихід із ситуації є. Міністерство, профільний комітет і регулятор розробили цілий пакет рішень і зараз їх узгоджуватимуть і втілюватимуть в життя. З важливого для простого споживача – всі розуміють, що підвищення тарифів не уникнути.

Пропозиції регулятора підвищити тариф на 30% відразу ж опублікувала ціла низка ЗМІ. Сама комісія назвала таку інформацію фейком. Мовляв, є спеціальні зобов’язання, які бере Кабмін. І саме уряд ухвалює рішення, за якими тарифами продавати електроенергію.

При цьому Нацкомісія вкотре наголосила: вони виступають за те, щоб скасувати перехресне субсидування, не вдаючись у деталі. Що таке перехресне субсидування? Якщо хтось платить за електроенергію менше, то комусь доведеться платити більше. Так і відбувається: населення недоплачує, а бізнесу доводиться переплачувати.

Скільки платитимуть українці?

Зараз українці в середньому платять за електроенергію майже 1,1 грн за кВт-год. При цьому перші 100 кВт-год коштують 90 копійок, а кожен наступний – 1,68 грн. У НКРЕКП же пропонують, щоб усереднений тариф був на рівні 1,4 грн. Тобто можливе подорожчання складе 30%.

Експертка у сфері енергетики Мирослава Качко впевнена: підвищувати тарифи населенню треба було ще торік. З 1 липня минулого року працює вільний ринок (саме його запуск і спровокував дисбаланси, оскільки не було вирішено проблему заборгованостей), і за задумом українці мали платити за «світло» за ринковими тарифами.

Однак Кабмін тоді ухвалив рішення «заморозити» підвищення і затвердив спеціальний указ. «Згідно із законом, підприємствам цю різницю між ринковим тарифом і тим, який тариф призначений, повинні компенсувати з бюджету. Зрозуміло, цього немає. Зараз вартість електроенергії для населення не відповідає ринковому рівню, та ми повинні плавно відмовлятися від перехресного субсидування», – впевнена Качко.

Сім’я, яка зараз платить за електроенергію, припустимо, 200 грн на місяць, згідно з пропозицією НКРЕКП після перегляду тарифів має заплатити 260 грн. Причому для субсидіантів цю різницю повністю покриє допомога від держави, а ось решті доведеться переплатити несуттєво.

Важливо також зауважити, що в середньому складова електроенергії в загальних платіжках за комунальні послуги становить близько 10-15%. Левова частка – гаряча вода і опалення взимку.