Україну схиляють до мінських угод: головні підсумки переговорів Макрон-Путін-Зеленський
Країни Заходу продовжують дипломатичний марафон, намагаючись запобігти вторгненню російських військ в Україну. Президент Франції Еммануель Макрон у понеділок провів майже шестигодинні переговори з Володимиром Путіним у Москві, а наступного дня прилетів до Києва для зустрічі з українським лідером Володимиром Зеленським.
Про що говорили політики і до яких результатів приведуть їхні перемовини – розповідає OBOZREVATEL.Про що говорили президенти?
Еммануель Макрон:
- Франція та Росія домовилися працювати разом над гарантіями безпеки;
- Політика відкритих дверей НАТО – це екзистенційне питання, нам було б важко сказати Фінляндії чи Швейцарії, що вони не можуть потрапити туди;
- Зараз є можливість знайти мирний шлях для Європи, саме найближчі дні будуть вирішальними;
- У Росії та Франції різні погляди на різні речі, це треба розуміти та приймати;
- Можливо, нові рішення щодо безпеки в Європі стануть новаторськими;
- Я був стурбований словами Лукашенка про розміщення на території Білорусі ядерної зброї, але Путін «заспокоїв мене» щодо цього питання;
- Я вибудовував діалог із Путіним з огляду на інтереси всієї Європи і прислухаючись до побоювань Росії;
- Путін запевняв мене, що він не ініціатор ескалації, а лише реагує. Війська в Білорусі він виправдовує тиском та напруженістю;
- Ми не можемо припинити політику відкритих дверей НАТО;
- Франція ставить за мету досягнення стабілізації ситуації навколо України найближчими тижнями;
- Мінські угоди є найкращим захистом територіальної цілісності України;
- Київ не має зворотної дороги на шляху євроінтеграції.
Володимир Путін:
- Незрозуміло, на яких підставах переміщення військ на території Росії намагаються подати як загрозу сусіднім країнам;
- НАТО окреслила Росію як «свого супротивника»;
- У Києві відбувається демонтаж мінських домовленостей;
- «Те, що ми обговорили з президентом Макроном, він обговорить і в Києві, а ми домовилися за підсумками його зустрічей зідзвонитися»;
- «Закликаю українську владу набратися мужності та розпочати виконання мінських угод»;
- Росія найближчим часом підготує та надішле відповідь на документ Вашингтона та Брюсселя щодо гарантій безпеки.
Володимир Зеленський:
- Франція виділить 1,2 млн євро як макрофінансову допомогу Україні;
- Відповів Путіну на фразу: «Подобається, не подобається – терпи, моя красуне» – «Україна справді красуня, з приводу «моя» – мені здається, це вже перебір»;
- Відповів на погрози Лукашенка припинити постачання енергоресурсів – «Якщо є бажання у кам’яний вік перейти – можемо зробити так. Щось заборонить Україна, щось заборонить Білорусь».
Що лишилося за кадром?
Після довгої розмови з президентом РФ Макрон заявив, що запропонував Росії деякі кроки назустріч, які дозволять знайти дипломатичне вирішення конфлікту. Про які саме кроки йдеться – політик не повідомив. Проте він зазначив, що наступні дні будуть вирішальними.
За даними Financial Times, Путін і Макрон домовилися, що Росія не робитиме нових «військових ініціатив» щодо України. Також буде продовжений діалог щодо розгортання російських військ. Угода також включатиме виведення 30 тисяч військових із Білорусі в лютому після завершення навчань, а також домовленість про «структурований діалог із колективної безпеки».
New York Times пише, що глава Кремля використав шестигодинні переговори з французьким лідером для того, щоб надалі примушувати світ вгадувати його наміри. З одного боку, він схвально відгукнувся на дипломатичні ідеї Макрона. З іншого боку, не відкинув можливості війни з Україною у разі її вступу до НАТО.
«Здається, Путін насолоджувався увагою – і дав знак, що готовий розтягувати загадку щодо його наступних кроків», – пише газета.
Західні ЗМІ звернули особливу увагу на слова Макрона перед зустріччю з Путіним — він заявив журналістам, що «фінляндизація» України є «одною з моделей на столі переговорів».
NYT нагадує, що Фінляндія, змушена сусідити з СРСР у роки холодної війни, «змогла зберегти незалежність від свого могутнього сусіда і вижити як демократична держава на умовах суворого нейтралітету».
«Фінляндизація» України означала б, що вона ніколи не вступить до НАТО і що Росія чинитиме значний вплив на її політичні опції», – пише видання. Газета нагадує, що раніше Макрон ще ніколи не використовував цей термін при обговоренні кризи, спровокованої масовим нарощуванням російських військ біля кордону з Україною.
«Путін хоче глибокої зміни політики НАТО. Варто знайти рішення, щоб цей безпечний простір, яким є НАТО, міг співіснувати з Росією. Одним із таких варіантів є невступ України до НАТО», – цитує президента Макрона газета Le Figaro.
Цікаво, що під час пресконференції з президентом Володимиром Зеленським у Києві Макрон заперечив, що говорив про «фінляндизацію» України. «Не знаю, звідки ви її (цитату. – Ред.) взяли», – сказав політик.Україну схиляють до «Мінська»?
Ключовою темою переговорів Макрона з Путіним та Зеленським стало виконання мінських угод. За словами французького лідера, це єдиний шлях, який дозволяє прийти до сталого миру в Україні.
«Я хочу нагадати, що з 15 лютого 2015 року, коли були підписані мінські угоди, зупинилося велике кровопролиття. Можна сказати, що мінські угоди діють як інструмент захисту суверенітету й територіальної цілісності України. Тому ми повинні просунутися далі, щоб далі виконати їх», – наголосив він.
Макрон під час пресконференції у Києві розповів, що і Путін, і Зеленський підтвердили бажання виконувати «Мінськ». Водночас політик визнав, що існують різні підходи до трактування цих угод, але закликав до конкретних кроків для того, щоб знайти єдине прочитання.
У цьому контексті показовим є той факт, що Кабмін наприкінці січня ухвалив рішення відкликати законопроєкт «Про основи державної політики перехідного періоду», який передбачав правила реінтеграції окупованих територій. Офіційна причина – для виконання рекомендацій Венеціанської комісії.
Проте видання «Європейська правда» стверджує, що реальною причиною є необхідність виконати вимогу, яку висунула російська сторона як передумову для проведення нової зустрічі Нормандської четвірки. Глава Кремля раніше заявляв, що ухвалення цього законопроєкту означає фактичний вихід України в односторонньому порядку з мінського процесу, тому що всі положення документа суперечать угодам.
«Хочу вітати зусилля президента Зеленського щодо виконання зобов’язань, які він взяв на себе в межах (нормандського) формату, зокрема зобов’язання відкликати закон, який не відповідає мінським угодам. І цей закон з ініціативи Зеленського був відкликаний», – заявив Макрон, у такий спосіб підтвердивши інформацію українських ЗМІ.У чому небезпека мінських угод?
Ці домовленості передбачали повне припинення вогню з 15 лютого 2015 року, відведення важкого озброєння від лінії зіткнення, звільнення та обмін усіх полонених, виведення всіх іноземних збройних формувань з території конфлікту, відновлення повного контролю Києва над державним кордоном, ухвалення Україною закону про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей, а також проведення місцевих виборів на окупованих територіях.
Проте Україна та Росія по-різному інтерпретують послідовність виконання мінських домовленостей. Російська версія реалізації документа – спочатку вибори, потім кордон та виведення військ. Мета проста – якнайшвидше обрати легітимних для Києва та світової спільноти представників Донбасу, з якими Київ вступить у відкриті переговори. Наразі ці пропозиції відомі як «формула Штайнмаєра».
Україна ж наполягає на тому, що місцеві вибори мають відбутися після передання контролю над кордоном та виведення іноземних збройних формувань. Із погляду влади, виконання мінських домовленостей за російським сценарієм легітимізує ватажків «Л/ДНР» та блокує євроатлантичні устремління нашої країни.