Селезньов: перелом у війні близький, ЗСУ повністю звільнять країну від армії Путіна. Інтерв’ю

Незважаючи на те, що наступ окупаційних військ Росії в Україні триває і ЗСУ змушені поступатися позиціями на певних ділянках, прогноз на найближчі місяці для української сторони дуже оптимістичний. Уже в серпні може настати перелом у війні і розпочатися зворотний процес відвойовування окупованих територій.

Взимку бойові дії можуть практично припинитися, а наступного року ЗСУ зможуть вийти на державний кордон станом на 1991 рік, тобто повністю відновити територіальну цілісність та суверенітет країни. Такий прогноз в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL озвучив військовий експерт Владислав Селезньов.

– Глава ГУР Міноборони Кирило Буданов спрогнозував, що перші видимі результати контрнаступу ЗСУ варто очікувати в серпні, потім інтенсивність бойових дій спадатиме. Він також запевнив, що всі окуповані території України будуть звільнені. Ви поділяєте цей оптимізм?

– Генерал Буданов – один із найінформованіших чиновників у системі Збройних сил України, тому, безумовно, якщо він робить такі заяви, вони ґрунтуються на тій інформації, якою він володіє, на тих аналітичних записках, які йому готують профільні фахівці. Тому він абсолютно чіткий в оцінці ситуації.

Звідки взялася ця дата – середина серпня? Саме в цей період очікуються постачання західних зразків озброєнь та техніки, а також боєприпасів до цих зразків. Ми знаємо, що щонайменше 150 тис. снарядів калібру 155 міліметрів йде до нас через океан. Ми маємо додатково отримати HIMARS, озброєння від наших німецьких, американських та британських друзів та колег.

Ми бачимо, наскільки змінився хід бойових дій після того, як ми отримали перші чотири одиниці HIMARS. Якщо ми матимемо 14, то, відповідно, можливості нашої армії значно зростуть. Це не може не радувати. Це дасть нам змогу більш ефективно боротися із противником.

– Ви назвали HIMARS. Це головна умова нашої перемоги чи є й інше озброєння, яке вкрай важливе для перемоги?

– Основний аспект, який дозволяє нам переламати ситуацію на фронті, – це достатня кількість вогневих засобів ураження. Як працюють росіяни? За рахунок тотальної переваги в артилерійських засобах ураження вони буквально продавлюють нашу оборону. Росіяни воюють за мірками та лекалами Другої світової війни.

Вогневий наліт на позицію українських захисників, потім спроба перевірити, чи залишилися в місці завдання удару живі та здорові українські захисники. Якщо з цих позицій завдаються удари по атакуючій піхоті росіян, російська піхота відступає, кидаючи своїх убитих і поранених, і по цих об’єктах знову наносяться повітряні та артилерійські удари. Доти, доки опір українських підрозділів не буде зламано.

Наші підрозділи розуміють: якщо захисні споруди знищені, вони відходять на нові позиції, щоб зберегти життя та здоров’я українських захисників.

Але щойно ми отримаємо в товарних кількостях ту саму артилерію, реактивні системи залпового вогню, які дозволять нам ефективно реалізовувати програму контрбатарейної боротьби, тобто радари, які обчислюють місцезнаходження вогневих засобів противника, ці засоби будуть знищуватись, і росіянам бити по нас не буде чим.

– Прогноз справді дуже позитивний, але є два моменти. З одного боку, режим Лукашенка, мабуть, шукає casus belli для вторгнення в нашу країну. Зокрема, диктатор заявив, що нібито Україна готує напад на цю країну. З іншого боку, путінський режим шукає причину оголошення загальної мобілізації і використовує при цьому тему обстрілів Бєлгорода. Якщо цей casus belli і цей привід буде знайдено, як це вплине на перебіг війни?

– Бєлгород. Цілком очевидно, що українська сторона не завдаватиме ударів по містах жителів Курська та Бєлгорода. Щонайменше – це не логічно. Навіщо витрачати дороге військове обладнання, ракети, яких у нас катастрофічно не вистачає, щоб просто орати російські городи.

Тим більше, що відстань від українського кордону до Курська не дозволяє ефективно використовувати ракетні комплекси «Точка-У», які перебувають на озброєнні української армії. Вони просто туди не долетять. Вони працюють на відстані до 110 км, а відстань від державного кордону до Курська набагато більша. Це у чистому вигляді спроба створити casus belli з боку РФ.

Щодо заяв самопроголошеного президента Республіки Білорусь, то тут його позиція бачиться мені як робота на одного персонажа, щоб створити для нього відповідний інформаційний привід. Він орієнтується на Путіна, і вся його армійська риторика спрямована на те, щоб підтримувати у Путіна готовність Білорусі та її збройних сил брати участь у цій військовій авантюрі.

Але одна справа хотіти, а інша справа – могти. Фактично збройні сили Білорусі нині неспроможні проводити масштабні акти агресії щодо нашої держави. Мало того, вони мають у своєму розпорядженні всього сім батальйонних тактичних груп, які розміщені вздовж кордону між Білоруссю та Україною. У масштабах повномасштабного вторгнення це ні про що.

Так, вони мають три чи чотири бригади, які обмежено здатні вести бойові дії. Вони можуть досить ефективно тримати оборону, але вони не можуть проводити активні бойові дії на території противника. Вони для цього не мають достатнього ресурсу.

Для того, щоб операція з відкриття другого фронту була ефективною та результативною, необхідно щонайменше два десятки батальйонних тактичних груп зі складу збройних сил РФ, які змогли б посилити угруповання білоруської армії.

Де знайти Росії таку кількість БТРГ – питання риторичне. Тому що всі сили та засоби задіяні. За оцінками українських фахівців, близько 55-60% угруповання російських військ, яке перебуває на території України, зосереджено в районі українського Лисичанська. Там тривають активні бойові дії.

Крім того, за період з березня українські сили Територіальної оборони виконали великий обсяг робіт, пов’язаних із посиленням фортифікаційних, інженерних можливостей оборонних рубежів саме у напрямку Білорусі – Волинська, Рівненська область, Житомирщина та Київщина.

– Раніше президент Франції Макрон заявляв про те, що сподівається на закінчення війни цієї зими. Прогнози щодо зими звучать і від низки військових аналітиків. Чи погоджуєтесь ви з такими оцінками? Якщо ситуація розвиватиметься за найоптимістичнішим для України сценарієм, коли ми можемо закінчити цю війну?

– Французька розвідка має певний пласт інформації, але я в цьому контексті все-таки орієнтуватимуся на нашого генерала Буданова, який чітко визначає наступну диспозицію.

Ми виходимо з того, що у серпні відбудеться корінний перелом у ситуації на фронті, пов’язаний із постачанням озброєнь від наших західних партнерів. Наприкінці року інтенсивність бойових дій до певної міри зійде нанівець. Але це не означає, що війна закінчиться.

Наступного року українська армія вийде на кордони періоду серпня 1991 року, тобто фактично ми звільнимо всі території України, які нині перебувають під окупацією російської армії.