Ракетами по Польщі: чим для НАТО може обернутися подальше ігнорування російської загрози

Масований ракетний удар по Україні, який Путін влаштував у вівторок, 15 листопада, коли ракета впала в польському Пшеводові лише за 7 км від українського кордону, це наочно продемонстрував.

Слідство ще має встановити, що саме це була за ракета, падіння якої призвело до загибелі двох польських громадян. За словами секретаря РНБО Олексія Данілова, Україна має докази російського сліду в цій історії, очікує на інформацію від партнерів й просить негайно допустити представників Міноборони та ДПСУ до місця вибуху.

Проте схоже, що Захід до цього не готовий. Слідство ще триває, а найвищі офіційні особи США, НАТО та Польщі вже встигли заявити, що це, вочевидь, була українська ракета системи ППО, яка була випущена на перехоплення російської. Хоча ще вчора Варшава офіційно повідомляла про російську ракету Х-101 і викликала посла РФ у Польщі до свого МЗС. Чим далі, тим більше в цій історії незрозумілих моментів. Польща є членом НАТО. Проте Альянс навіть не скликав консультації за статтею 4 Статуту.

ТСН.ua зібрав все, що треба знати про падіння ракети на території Польщі, реакцію світу на це, чому натовські радари й системи ППО не засікли ці ракети та які наслідки це матиме.

Реакція Заходу

Перші новини про падіння ракет у Польщі з’явилися у вівторок ввечері, 15 листопада, за кілька годин після відбою повітряної тривоги в Україні. Саме в цей день на Балі в Індонезії відбувався саміт G20, куди Путін не поїхав. Участь голови МЗС Сергія Лаврова, який там представляв Росію, також обернулася повним фіаско. Тому, ще й після чергової гучної поразки на фронті, цього разу на Херсонщині, Путін вирішив помститися, випустивши по Україні майже 100 ракет та 10 бойових дронів.

Авжеж, такий масований ракетний обстріл не готується за один день. Вочевидь, росіяни почали готуватися до нього ще кілька тижнів тому, коли вже точно вирішили виходити з правобережжя Херсонщини. А тут ще й саміт G20 (яка стала вже G19) підвернувся. Росіяни цілилися в об’єкти критичної інфраструктури. І таки влучили в них. ТСН.ua писав, що багато українських міст залишилися без світла.

Проте в Кремі напевно не планували, що кілька ракет вибухнуть на території Польщі. Хоча дехто, навпаки, вважає, що таким чином Путін далі підвищує ставки. Бо якщо він не може використати ядерну зброю (США та Китай зробили Росії останнє китайське попередження – ред.), то наступний логічний хід – це спроби розхитати НАТО. Хай там як, але багато хто в Україні, побачивши трагічні новини з Польщі, одразу подумав, що росіяни все ж догралися.

Пізно ввечері у вівторок, 15 листопада, президент Польщі Анджей Дуда заявляв:

«Ми знаємо, що російський ракетний удар по Україні тривав практично весь день, але на цю мить у нас немає чітких доказів, хто випустив ракету. Триває розслідування. Найімовірніше, це була ракета російського виробництва, але на разі все це ще на стадії експертизи».

Пізніше речник МЗС Польщі підтвердив, що у Пшеводові впала саме російська ракета, а міністр закордонних справ Збігнєв Рау викликав посла РФ до МЗС для пояснень. Їхня зустріч тривала лише чотири хвилини. В цей самий час Польща, за словами прем’єра Матеуша Моравецького, підвищує бойову готовність окремих підрозділів своїх ЗС та почала консультації із союзниками щодо активації статті 4 Статуту НАТО.

Одночасно на полях саміту G20 на Балі Джо Байден зустрівся із союзниками по G7 та НАТО, підтримавши польське розслідування ракетного вибуху, який убив двох мирних польських громадян. Але одразу після цього пролунала друга заява президент США у відповідь на запитання журналіста про випущену по Польщі ракету з Росії:

«Є попередня інформація, яка це спростовує. Я не хочу це говорити, доки ми повністю це не розслідуємо. Щодо траєкторії, малоймовірно, що стріляли з боку Росії. Але побачимо».

По-перше, з огляду на слідство, яке ще не завершене, такі заяви виглядають доволі дивно.

По-друге, вона прозвучала в момент, коли російська пропаганда активно розганяла версію про те, що на території Польщі впала саме українська ракета системи ППО.

За інформацією CNN, саме в момент ракетного вибуху в Польщі літак НАТО, який пролітав над повітряним простором Польщі, відстежив цю ракету. Інформацію з радіолокаційними даними передали Альянсу та Польщі. І якщо слідство встановить, що била саме Росія, то це буде першим прямим ударом Росії по країні НАТО за 9 місяців великої війни проти України.

Проте вже на ранок середи, 16 листопада, багато поважних американських видань із посиланням на джерела повідомили, що за попередніми оцінками, ракета була випущена українськими силами в спробі перехопити наступний російський удар. Ну, а ближче до обіду пішли офіційні заяви.

«Виходячи з поточної інформації, удари по Польщі, здається, є результатом української ППО. Зазначається, що в Польщі впали частини. Це ще має бути підтверджено поточними розслідуваннями», – написала в Twitter міністерка оборони Бельгії Людивін Дедондер.

Потім пролунала заява й Анджея Дуди про те, що ніхто навмисно не нападав на Польщу, а якщо це й була ракета українських захисників, то це випадковість. А прем’єр Матеуш Моравецький додав, що Росія могла запланувати інцидент, щоб посварити Україну та Польщу:

«Матеріали, зібрані нашими службами та надані нашими союзниками, найвірогідніше, свідчать, що вибух у Пшеводові на сході Польщі стався через збиття та знищення російської ракети».

Генсек НАТО Єнс Столтенберг після засідання Північноатлантичної ради також заявив:

«Наш попередній аналіз вказує на те, що інцидент, вірогідно, був спричинений запуском української протиповітряної ракети, запущеної для оборони української території від російських крилатих ракет. Але дозвольте мені чітко заявити: це не провина України. Росія несе цілковиту відповідальність, оскільки вона продовжує вести свою злочинну війну проти України».

Кілька невідомих

Тобто слідство ще триває, але вже всі західні високопосадовці заявили, що це була українська ракета ППО. Чому всі західні високопосадовці так наголошували на тому, що це ніякий не навмисний напад на Польщу? Бо тоді б треба було задіяти статтю 5 Статуту НАТО про колективну оборону:

«Сторони погоджуються, що збройний напад на одну або кількох із них у Європі чи у Північній Америці вважатиметься нападом на них усіх».

Проте не була задіяна навіть стаття 4 Північноатлантичного договору, чого не виключав Матеуш Моравецький:

«Сторони консультуватимуться між собою щоразу, коли, на думку якоїсь із них, виникне загроза територіальній цілісності, політичній незалежності або безпеці будь-якої із сторін».

Ця ситуація дуже нагадує події осені 2021 року, за пів року до початку повномасштабної війни Росії проти України, коли Путін за підтримки режиму Лукашенка створив штучну міграційну кризу на кордоні Білорусі з Польщею та країнами Балтії. Тоді Альянс теж відмовився скликати консультації за 4 статтею Північноатлантичного договору, бо не вважав цю штучну міграційну хвилю такою, що загрожує цілому Альянсу.

Очільник Пентагону Ллойд Остін на пресконференції після сьомого засідання «Рамштайну», яке завершилося пізно ввечері в середу, 16 листопада, підтвердив, що інформація про ракетний вибух у Польщі ще збирається, але:

«Ми не побачили нічого, що б суперечило попередній оцінці президента Дуди про те, що цей вибух, найімовірніше, став результатом української ракети протиповітряної оборони, яка, на жаль, впала в Польщі. І які б не були остаточні висновки, світ знає, що остаточну відповідальність за цей інцидент несе Росія».

Проте не дивлячись на офіційні пояснення, залишається багато невідомих.

По-перше, траєкторія польоту ракети. Ввечері CNN, із посиланням на американського чиновника, написав, що українські військові повідомили США та союзників про спробу перехоплення російської ракети поблизу місця ракетного удару в Польщі.

По-друге, можливі цілі ракети. Багато українських експертів звертали увагу на те, що недалеко від падіння ракети в Польщі розташована українська розподільча електростанція, яка працювала на експорт нашої електроенергії до ЄС, відколи Україна приєдналася до європейської електромережі.

По-третє, Росія могла просто переплутати координати. Visegrád 24 написала, що координати падіння ракети в Пшеводові мають широту Києва й довготу Львова. Тому видання робить висновок, що росіяни могли переплутати координати.

Не дивлячись на офіційні заяви Заходу, Володимир Зеленський впевнений, що це була не українська ракета. Про це він заявив у середу ввечері, 16 листопада, на пресконференції для українських ЗМІ, посилаючись на доповідь командувача Повітряних сил ЗСУ та главкома Валерія Залужного.

«Я не сумніваюся в тому, що це була не наша ракета або не наш ракетний удар. У мене дуже проста пропозиція: а можна допустити Україну на місце? Це справедливо? Чесно? Я вважаю, що ми маємо на це право. А поки слідство не закінчилося, можна не казати остаточні висновки?».

На пресконференції після сьомого «Рамштайну» очільник Пентагону Ллойд Остін запевнив, що Україна матиме таку можливість. Також всі без виключення західні високопосадовці погодилися, що військова, політична та моральна відповідальність за ракетний вибух у Польщі лежить виключно на Кремлі.

Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі, який разом з Остіном давав пресконференцію після «Рамштайну», навіть заявив, що пізно ввечері у вівторок, після ракетного вибуху в Польщі, намагався поговорити з начальником російського Генштабу Валерієм Герасимовим. Проте спроба була безуспішною.

А свою заяву про необхідність переговорів із Росією саме зараз Міллі пояснив так:

«Суто з військової точки зору вибити росіян фізично з України – це дуже складне завдання. І це не станеться в найближчі кілька тижнів. Хіба що російська армія повністю розвалиться, що малоймовірно. Ймовірність української військової перемоги, включно з Кримом, найближчим часом невисока. Саме з військової точки зору. Можливе політичне рішення, і росіяни підуть звідти. Це можливо».

Крапку в дискусії про те, чия ракета спричинила вибух у Польщі надвечір середи, 16 листопада, поставив Білий дім:

«Якими б не були остаточні висновки, очевидно, що стороною, яка несе повну відповідальність за цей трагічний інцидент, є Росія, яка обстріляла Україну ракетами, спеціально призначеними для ураження об’єктів цивільної інфраструктури. Україна мала – і має – повне право захищати себе».