Орест Сохар: Чому Шольц та Меркель так лояльні до Росії: знайшлось пояснення

Німецькі журналісти знайшли опосередковане пояснення такої лояльності канцлерів Шольца та Меркель до Росії. Один із найрозшукуваніших фінансових злочинців Німеччини Ян Марсалек, інтереси якого лобіював уряд Меркель, переховується зараз у Росії під захистом ФСБ.

Колишній член правління Wirecard Ян Марсалек торік утік за кордон після того, як британська Financial Times опублікувала розслідування про цю фінансову компанію. FT з’ясувала, що керівництво Wirecard роками маніпулювало зі звітністю, зокрема записало на баланс неіснуючих 1,9 млрд євро. В підсумку, бізнес вартістю в 20 млрд євро за день розвалився вщент. За твердженням британського видання, Марсалек був ідеологом схеми.

А зовсім нещодавно німецька Bild з’ясувала, що він через Мінськ втік до Росії і там перебуває під охороною російської ФСБ. Ба більше, канцлерка ФРН Меркель і її тодішній заступник Олаф Шольц увесь цей час знали про місце перебування Марсалека, але нічого не зробили для повернення злочинця, котрий завдав збитків інвесторам на мільярди євро.

Це було б пів історії, якби опозиція та німецька преса раніше не звинувачували уряд Меркель у лобізмі Wirecard. Тодішня канцлерка зустрічалася з лобістами цієї компанії, просила лідерів інших держав про сприяння Wirecard. Дійшло до того, що Меркель та Шольц давали свідчення в парламенті країни, будучи вимушеними викручуватися від незручних запитань. Депутатів цікавили не тільки дзвінки та зустрічі Меркель, але й чому під носом в уряду визріла така фінансова піраміда.

Звісно, що зрозумілої відповіді не було. І зараз стає відомо, що Марсалеку дають втекти до Росії, канцлерка Меркель, а потім її наступник Шольц знають від німецької розвідки про місце перебування схематозника, але на спроби його повернути немає й натяку.

Тут ще варто додати, що вже встановлено, що Марсалек був агентом російських спецслужб і, не виключено, через свій бізнес відмивав російські гроші.

Тому активна допомога німецького уряду цьому аферистові не видається такою вже політично наївною і може давати одну з багатьох відповідей на запитання, чому Меркель і Шольц до останнього зволікають з передачею Україні важкого озброєння. Адже в центрі будуть незадоволені.