Після розвалу СРСР та проголошення самостійної України інформаційна залежність від Росії нікуди не зникла. Колишня метрополія у 90-і, хоч і була слабка, але ніколи не забувала про «м’яку силу».
Російський інформаційний простір і російська адженда домінували в Україні – кремлівська пропаганда працювала на повну силу. Попри це, остаточно переконати українців в тому, що їх країна має бути колонією Росії, не вдалося.
У 2014 році в Україні було повалено промосковський режим – тоді ж Росія розпочала відкриту збройну агресію, загарбала Крим і частину Донбасу. Це була гібридна війна, адже окупанти завдавали удари не лише на полі бою, але й в інформаційному просторі. Потік російських фейків про «громадянську війну», «зелених чоловічків», «розіп’ятих хлопчиків», «двох рабів», «американських найманців», «нацистів-бЄндеровців» тощо зомбував людей та фактично розв’язував окупантам руки.
Тоді ж постало питання – як протидіяти російській пропаганді. Перші спроби були важкими. Як і в зоні реальних бойових дій, важкий тягар взяли на себе волонтери – саме завдяки їх старанням були розвіяно чимало міфів російської пропаганди.
МінСтець
Наприкінці 2014 року українська влада зрозуміла необхідність системної протидії російській інформаційній агресії. Саме цим фактом пояснювалась поява нового відомства – Міністерства інформаційної політики. Воно отримало неформальну назву «МінСтець» – від прізвища його очільника – Юрія Стеця.
Так було втрачено час і стратегічну ініціативу, що дозволило проросійським силам перейти в наступ на інформаційному фронті.
Санкції та блокування російських соцмереж
Лише за 3 роки після початку війни українська влада наважилась завдати удар у відповідь. 28 квітня 2017 на засіданні РНБО було ухвалено санкції проти російських медіа в Україні, а 15 травня того ж року тодішній президент Порошенко своїм указом заборонив діяльність російських соцмереж і пошукових сервісів – Mail.ru, «ВКонтакте» та «Одноклассники».
Ці кроки дозволили частково заткнути російську пропаганду в Україні, а блокування російських соцмереж і поштових сервісів завдало великого удару не лише по пропагандистах, але по й спецслужбах країни-агресора.
На цьому етапі боротьби з російською пропагандою стали очевидними також і деякі проблеми. Зокрема, відмова української влади від реалізації судової реформи призвела до того, що багатьом проросійським пропагандистам вдалося уникнути відповідальності, а відсутність політичної волі, чіткої та зрозумілої інформаційної політики, а головне – підкилимні домовленості, не дозволили завершити зачистку інформаційного поля України від агентів впливу ворога.
Як активісти пікетували телеканал «НАШ» 2 лютого 2022 року / Фото Валентини Поліщук:
Таким чином, в інформаційному просторі залишились такі діячі як В’ячеслав Піховшек, Надія Савченко, Ілля Кива, Євгеній Мураєв, Світлана Крюкова, Олена Бондаренко, Матвій Ганапольський, а головне – сам Медведчук.
Розквіт та занепад медійної імперії Медведчука
Зміна влади в Україні не одразу вплинула на ситуацію. Поки президент Зеленський обіцяв «подивитись в очі Путіну», кум останнього – Віктор Медведчук – завершував формування власної медійної імперії, розпочате за часів і сприяння Петра Порошенка.
2019-й і 2020-й роки стали апофеозом проросійського інформаційного шабашу. Лише тоді нова українська влада зрозуміла небезпеку.
2 лютого 2021 року президент Зеленський на підставі рішення РНБО знищив медійну імперію кума Путіна – було запроваджені санкції проти його міньона та номінала Тараса Козака, а за два тижні – проти самого Медведчука та його дружини Марченко.
«НАШ» – не наш»
Після цього в українському телепросторі залишився лише один відверто антиукраїнський телеканал – «НАШ», номінальним власником якого є проросійський політик-популіст Євгеній Мураєв. Той самий, якого британська розвідка відкрито назвала агентом впливу Москви.
Українці вийшли під стіни телеканалу «НАШ» / Фото Валентини Поліщук, 24 канал
«НАШ» неодноразово пікетували представники громадськості, останній великий пікет відбувся 2 лютого. Питання про блокування й цього ресурсу поставало неодноразово, але наразі він і досі працює.
Активісти зібралися біля телеканалу «НАШ»: дивіться відео
Другий фронт
Загроза нового повномасштабного вторгнення Росії до України привернула до нашої держави увагу всього світу. Зокрема, й до роботи російських і проросійських пропагандистів у глобальних соцмережах. Нарешті було увімкнено банхамер.
4 лютого 2022 року ранок для багатьох почався з істеричного волання на весь фейсбук журналістки Медведчука Діани Панченко. Виявилося, що адміністрація YouTube заблокувала рештки медійної імперії кума Путіна – канали UkrLive та «Перший Незалежний». Така ж доля спіткала її колег з YouTube-каналів терористів Донбасу.
YouTube заблокував «Перший Незалежний» та UkrLive / Скриншот
Ще раніше серія банів прокотилася по Facebook і Twitter. Якщо так піде далі, то пропагандистам залишиться лише TikTok. Поки що.
Втім, загроза не минула – сайт «Страна.ua», який було забанено у серпні 2021 року, наразі працює через «дзеркало». Нікуди не поділася й мережа телеграмканалів, що діє в інтересах Росії, хоча у 2021 році й по них було завдано доволі потужних ударів.
Підсумовуючи 8 років боротьби з антиукраїнською пропагандою, хочеться сказати – «нарешті», констатувати, що чимало часу та можливостей було втрачено на старті, але й визнати – коли шанс все виправити з’явився, його нарешті не було згаяно. Втім, це лише початок довго шляху. До перемоги.
