Грошей на всіх не вистачає, держслужбовці масово звільняються. Що відбувається?
Уже другий рік Україна живе в умовах тотального браку коштів. Попри безпрецендентні обсяги міжнародної допомоги, уряду доводиться вдаватися до непопулярних заходів, аби економити доходи та фінансувати видатки, передусім оборонні.
Одним з таких заходів стало скасування надбавок у розмірі 30 тис грн на місяць для переважної більшості військових, поліцейських, курсантів та строковиків, які не виконують бойових завдань.
Дискусія навколо цього рішення встигла обрости політичним підтекстом: деякі опозиційні депутати спробували повернути доплати шляхом ухвалення закону. Джерелом фінансування запропонували зробити обмеження зарплат у державному секторі до 67 тис грн.
Хоча підписання закону заблокували самі депутати, держава почала економити гроші на чиновниках. За даними джерел ЕП, з початку 2023 року вона припинила виплачувати надбавки службовцям більшості органів виконавчої влади. Це призвело до хвилі звільнень.
Працівники, які залишилися на державній службі, тепер мусять виконувати набагато більше завдань за суттєво менші гроші. Як це вплине на ефективність роботи державної машини?
Грошей на всіх не вистачить
«У перший рік війни ніяких проблем з оплатою праці не було. Ба більше, у найбільш гострі моменти нам виплачували на 5-6 тисяч гривень більше, ніж зазвичай, щоб втримати команду та їхні сім’ї на плаву», – ділиться з ЕП Олексій, працівник центрального апарату одного з міністерств.
У 2023 році ситуація змінилася. «З 1 січня мені та моїм колегам приходять майже «голі» оклади: надбавками компенсують лише сплачені податки (близько 20% від ставки). На більше, кажуть, грошей немає», – показує він повідомлення з банку про зарахування 6 300 грн – половини квітневої зарплати.
Різні надбавки, зокрема за інтенсивність праці, вислугу років, науковий ступінь, можуть становити до 70% від зарплати, яку чиновник отримує на руки. Тому їх урізання суттєво бʼє по гаманцях держслужбовців, які звикли до певного рівня доходів.
Ситуація в міністерстві Олексія непоодинока. ЕП поспілкувалася з представниками урядових установ, зокрема відповідальними за кадрову політику, і всюди чули такі ж історії.
У 2023 році видатки на фонди оплати праці в центральних органах влади значно скоротилися. Це викликало певну напругу між Мінфіном, який формує бюджет, та іншими міністерствами. Дарма, що в самому Мінфіні ситуація з виплатами працівникам не набагато краща: видатки на фонд оплати праці там цьогоріч мають скоротитися на 10% – до 425,47 млн грн.
Відповідно до закону, у 2023 році держава скоротить витрати на апарати всіх цивільних відомств. Видатки для Мінекономіки зменшать на 8% порівняно з 2022 роком до 431,3 млн грн, МЗС – на 10% до 275,6 млн грн, МОЗ – на 23% до 115,6 млн грн, Мінцифри – на 9% до 173,7 млн грн.
Попри кращу ситуацію з міжнародним фінансуванням, яке у 2023 році надходить ритмічніше, Україні все одно ледь вистачає коштів для фінансування навіть військових видатків.
З початку року уряд щомісяця витрачав 250-300 млрд грн. Власними надходженнями (податки, збори, внутрішні запозичення) влада перекривала лише третину від цієї суми. Решту фінансують міжнародні партнери. Витрачати зовнішнє фінансування на війну Україна не може.
Не дивно, що режим економії дістався до фондів оплати праці міністерств. Для багатьох державних службовців це стало повною несподіванкою, особливо зважаючи на традиційно низький рівень зарплат. На початку 2023 року центральні апарати міністерств, з представниками яких поспілкувалася ЕП, постали перед складним вибором.
«Міністерства можуть або скорочувати штат, або посади фахівців з питань реформ, або не виплачувати премій. Вони вдаються до всіх трьох опцій одночасно», – каже один з членів уряду.
Несподівані труднощі з фінансуванням, які виникли в умовах підвищеного навантаження воєнного часу, ще більше загострили давню проблему українського державного сектору – кадровий голод.
Усі на вихід?
З літа 2022 року українські урядовці виношували ідею глобальної реформи державної служби. За задумом, завдяки диджиталізації, укрупненню загальних функцій (бухгалтерії, відділи кадрів), об’єднанню міністерств та деяких відомств державний апарат мав би скоротитися наполовину. Це дозволило б зекономити бюджету до 12 млрд грн на рік.
Концепцію реформи розробляло Мінцифри й презентувало на конференції з відбудови України в швейцарському Лугано. Однак реалізація цієї реформи майже не зрушила з місця.
Ні запровадження чітких KPI, ні змін у системі винагород службовців, ні аутсорсу окремих функцій в бюрократичному апараті не відбулося. Натомість держава почала скорочувати видатки на нього.
Наслідки зміни підходів у фінансуванні не забарилися. В останні місяці з урядових команд іде чимало спеціалістів, яким держава не встигає знаходити заміну.
За даними Національного агентства з питань державної служби, у січні-березні 2023 року (останні доступні дані) з центральних органів виконавчої влади, судів та місцевих адміністрацій звільнилися майже 10,5 тис працівників. На їх заміну прийшли 9,9 тис людей.
Аби не втрачати особливо цінних співробітників, окремі відомства відправляють їх у простій по кілька днів на місяць, зберігаючи зарплату та надбавки. Проте зберегти фахівців вдається не всім.
Кадрові проблеми докотилися і до ініціатора скорочення фінансування – Міністерства фінансів. За даними співрозмовників ЕП в цьому відомстві, за останні кілька місяців звідти звільнилися десятки кваліфікованих фахівців з найбільш критичних напрямів.
Опосередковано це підтверджує сам Мінфін, який останнім часом активно запрошує громадян на «день відкритих дверей» або прямо виставляє перелік вакантних посад у своїх соцмережах.
Серед іншого, Мінфін шукає заступника начальника відділу співробітництва з МВФ, спеціалістів у відділ капіталізації державних банків та відділ впровадження податкових реформ.
У відповідь на запит ЕП у Мінфіні зазначили, що розмір фондів оплати праці у державних органах встановили під час ухвалення бюджету на 2023 рік. При цьому кожне міністерство чи відомство самостійно вирішує, як саме розподілити ці гроші. «Всі виплати передбачені законодавством встановлюються згідно з наказом (розпорядженням) керівника державної служби в державному органі», — зазначили у Мінфіні.
До початку цих звільнень державі бракувало десятків тисяч працівників. Зараз ситуація лише погіршилася. За даними НАДС, на початку 2022 року вакантними були понад 32 тис з понад 207 тис посад. У першому кварталі 2023 року кількість вакансій перевищила 35 тис.
Багато колишніх чиновників ідуть у недержавний сектор, де працюють за гранти в тих же сферах. Там вони мають набагато менший рівень відповідальності та завантаженості і водночас вищі зарплати. Фахівці, які прийшли на державну службу з бізнесу, повертаються назад.
Один з несподіваних наслідків зменшення зарплат у державному секторі полягає в тому, що багато колишніх службовців вирішили змінити стіл та комп’ютер на автомат, долучившись до Сил оборони. Таких на початку 2023 року було майже 4 тисяч осіб.
Що буде з держслужбою
«Лише в моєму департаменті, де мають працювати 20 людей, звільнилися п’ятеро. В інших департаментах ситуація така сама. Інколи звільняються навіть керівники підрозділів. Основна причина – зниження зарплат», – каже Олексій і додає, що й сам думає про зміну роботи.
Імовірно, відплив кадрів з державної служби лише посилюватиметься. Чим більше людей звільняється, тим більшим стає навантаження на тих, хто залишається. Це додатково мотивує змінювати роботу або менш ефективно виконувати обов’язки.
«Деякі заступники міністрів скаржаться, що співробітники відмовляються працювати. Керівництво очікує від них реакції в режимі 24/7, але при цьому зарплата значно зменшена», – зазначає член Кабінету міністрів.
Звільняються з держслужби не всі. Ті, кому робота забезпечувала доступ до корупційної ренти, тримаються за крісла. Якщо і йдуть, то їх звільнення перетворюється на гостросюжетний серіал. Чого лише вартує історія зі звільненням заступника голови Держмитслужби Руслана Черкаського, якого народні депутати публічно підозрювали в хабарництві.
«Це класична історія: коли виникають проблеми із зарплатами, погані працівники готові триматися, бо їм ці гроші просто не потрібні. Вони щомісяця носять валізи з готівкою правоохоронцям та своїм начальникам, аби лише залишитися. Хто не бере хабарі, звичайно ж, іде», – зазначає керівник проєктів з підтримки реформ Київської школи економіки Максим Нефьодов.
Держслужбовці переважно розуміють причини скорочення видатків на своє утримання, адже наразі пріоритетом для країни є забезпечення військових. Багато хто готовий працювати задля цієї цілі, навіть отримуючи зменшену зарплату. Проблема в тому, що не всі чиновники мають достатньо внутрішніх ресурсів та заощаджень.
«Ніхто не ставить під сумнів, що головне – забезпечення оборони. Але чи може країна існувати без якісної держслужби? Хтось має коректно закупити харчування для військових, відрегулювати ввезення дронів, розв’язати питання з кризою на ринку пального, перебоями з електропостачанням, налагодженням логістики, евакуацією бізнесу», – додає Нефьодов.
Навряд чи ці та інші завдання ефективно виконуватимуть люди, яким заледве вистачає зарплати на їжу та комунальні послуги. Очевидно, що державну службу потрібно радикально реформувати. Концепція такої реформи лежить в уряді. Головне – не відкладати перетворення, адже невдовзі на держслужбі може не лишитися людей, які зможуть втілити її в життя.
