«Думаю, для нас все скінчено». Що чекає афганських жінок за правління «Талібану»
Неділю, 15 серпня, коли «Талібан» захопив Кабул, багато афганців називають найстрашнішим днем у їхньому житті. Талібів бояться і чоловіки, і жінки, але для останніх прихід до влади талібів означає, що їх знову можуть замкнути в будинках, заборонивши все, що можна було робити останні 20 років.
«Це був день, який я ніколи не забуду. Я бігла по вулицях Кабула зі свого офісу і боялася, що таліби вб’ють мене дорогою, тому що я була в діловому костюмі. Зараз я вдома, тут я відчуваю себе в безпеці, адже навіть якщо таліби прийдуть до нас додому, ніхто їм не скаже, що я працювала на уряд. Вони обіцяють не ходити по домівках, але я їм не вірю», — розповідає BBC одна афганка.
Вона працювала на державній службі останні два роки, до цього тижня.
«Ми бачили їхню жорстокість, як я можу їм довіряти? — продовжує вона. — Коли я бачу їх по телевізору, мені страшно. Я не можу спати ночами через страх. Я чекаю візу для виїзду з країни, але невідомо, чи отримаю я її. Якщо я залишуся в Афганістані, мені дозволять працювати? Я так не думаю. Думаю, для нас все скінчено. Я втратила надію на майбутнє».
«Талібан» правив країною з 1996 по 2001 роки, насаджуючи закони шаріату у власній суворій інтерпретації. Дівчата старші за 10 років і жінки не мали права навчатися, працювати і виходити на вулицю без супроводу чоловіка або родича чоловічої статі.
Жінкам потрібно було носити паранджу — вбрання, яке покриває все тіло, з голови до п’ят.
Контролювали поведінку жінок співробітники Міністерства з пропаганди чесноти і запобігання пороку. Вони роз’їжджали по країні на пікапах і публічно принижували і били батогами жінок, які порушували правила.
За даними Amnesty International, у 1996 році одній жінці в Кабулі відрізали кінець великого пальця тільки через те, що вона використала лак для нігтів.
Жінок, яких звинуватили в перелюбстві, забивали камінням до смерті.
Таліби запевняють, що цього разу все буде інакше.
На першій пресконференції після захоплення влади представник «Талібану» заявив, що жінкам дозволять працювати і вчитися. Ще один представник талібів сказав, що жінки мають брати участь в уряді.
«Ми запевняємо, що не буде ніякого насильства щодо жінок, — сказав речник угруповання Забіхула Муджахід. — Жодні упередження проти жінок неприпустимі, але ісламські цінності є нашою основою».
Ще він сказав, що жінки можуть брати участь в житті суспільства «в рамках ісламського закону». Що це означає на практиці, — незрозуміло. Але вже зараз в містах, які захопили раніше за Кабул, повернули старі порядки.
У деяких провінціях жінкам наказали не виходити з будинків без супроводу родичів-чоловіків.
У Гераті на заході Афганістану бойовики «Талібану» охороняли ворота університету і не дозволяли студенткам і викладачкам увійти в кампус.
У південному місті Кандагар закрили жіночі поліклініки. У деяких районах школи для дівчаток закрили ще в листопаді після того, як ці території зайняли таліби.
Місцеві жительки кажуть, що вони почали носити паранджу на вулиці, частково через страх, а частково через очікування, що ця вимога повернеться.
У кабульському університеті студенткам сказали, що їм не дозволяють залишати свої кімнати в гуртожитку без супроводу опікуна-чоловіка. Двоє студенток заявили, що фактично опинилися в пастці, тому що в місті у них немає родичів-чоловіків.
У Мазарі-Шаріфі, на півночі Афганістану, Алія Казімі, 27-річна професорка університету, в інтерв’ю New York Times розповіла, що жінкам, які купують на міському базарі поодинці, нічого не продавали і пропонували повернутися у супроводі чоловіка.
«Я з покоління, у якого було багато можливостей після падіння «Талібану» 20 років тому, — каже вона. — Я змогла досягти своїх цілей у навчанні, і протягом року я була професоркою університету, а тепер моє майбутнє у пітьмі і невизначене. Всі ці роки наполегливої праці і мрій були марними. А яке майбутнє чекає маленьких дівчаток, які тільки починають вчитися?»
Одну з найбільш відомих телеведучих національного афганського каналу NRTA Шабнам Дауран таліби не пустили на роботу. Вона опублікувала відео, в якому докладно розповідає, як прийшла на роботу в телестудію з посвідченням і в хіджабі, однак охоронці-таліби сказали їй: «Влада змінилася, вам сюди більше не можна, йдіть додому».
«Таліби будуть перевіряти, як далеко вони можуть зайти в обмеженні прав жінок»
Ліз Дюсет, міжнародний оглядач BBC
«Жінки отримають всі права в рамках ісламу». Цю фразу таліби використовували незліченну кількість разів, коли мова йшла про життя афганських жінок і дівчаток.
В останні роки правозахисники і самі афганці без особливого успіху намагалися з’ясувати у лідерів «Талібану», які базуються в Досі, що саме це означає.
Як приклади таліби посилалися на права жінок в консервативних арабських суспільствах, таких як Саудівська Аравія або Катар. Один із засновників «Талібану» одного разу заявив, що аудиторії в університетах треба розділити на чоловічі зони і жіночі, в яких жінкам не можна буде перебувати без хіджабу.
Але набагато більш показові не ці заяви, а нещодавні повідомлення з сільських та міських районів про те, що жінкам-журналісткам наказали йти додому, а жінкам в офісах сказали, що їхня робота тепер належатиме чоловікам.
Ймовірно, що обмеження прав жінок будуть відрізнятися в залежності від регіону. У Кабулі та інших великих містах вони можуть бути м’якшими, але на жінках по всій країні таліби стануть перевіряти, як далеко вони зможуть зайти в обмеженні їхніх прав.
Спостерігачі кажуть, що «Талібан» зараз проводить піар-кампанію для того, щоб заспокоїти як міжнародну спільноту, так і наляканих афганців.
Їхні запевнення поки викликають у жінок змішані почуття.
«Я не вірю тому, що вони кажуть — заявила BBC жінка з Кабула, яка дивилася виступ Муджахіда по телебаченню. — Це хитрощі, і нас заманюють на вулицю, щоб вбити. Я відмовляюся вчитися або працювати за їхніми законами».
Інші готові повірити талібам і поступитися частиною свободи.
«Для мене червоною лінією стане заборона на роботу або навчання. Поки «Талібан» її не переступив. Поки моє право на навчання і роботу захищено, я не проти носити хіджаб. Я живу в ісламській країні і готова прийняти ісламський дрес-код — якщо це не бурка, тому що це не ісламський дрес-код», — каже інша жінка.