ЄС і НАТО після війни: що буде з курсом України після нашої перемоги над Росією

ЄС і НАТО після війни: що буде з курсом України після нашої перемоги над Росією

Чи можлива взагалі якась (мирна) угода між Україною та Росією? Ні. Із кремлівською верхівкою не можна зійтись десь посередині, бо вона прагне знищити Україну.


Поява у Financial Times скандальної статті про план припинення оголошеної Росією війни, що передбачає нейтралітет України, скорочення ЗСУ та надання якихось прав російській мові, не на жарт збурила суспільство. І не дивно, адже українці проливають кров не лише за свою землю та суверенітет, а й за право бути повноправними членами ЄС і НАТО.

Заступник глави ОПУ Михайло Подоляк назвав публікацію видання Financial Times «чернеткою російської сторони». Так, більшість країн-членів Альянсу дуже боїться Третьої світової, тому не хочуть допомогти нам закрити небо від російських літаків та ракет. Проте останнім часом влада надто різко і прямо почала визнавати, що в НАТО Україну не візьмуть. І у суспільства виникають цілком слушні побоювання, а чи не звернула влада з курсу на ЄС і НАТО, який записаний у наші Конституції?


По-перше, щоб офіційно звернути з цього курсу, треба, щоб Верховна Рада 300 голосами внесла відповідні зміни до Основного закону.

По-друге, чи «купить» Путін нашу відмову від НАТО в обмін на припинення війни? Відповідь однозначна — ні. Бо Путін неодноразово висловлювався за «остаточне вирішення українського питання», а це припинення існування України, як незалежної держави.


По-третє, а чи буде куди вступати після нашої перемоги над Росією? Адже не дарма вже жартують, що це НАТО треба вступати в Україну.

ТСН.ua започатковує нову рубрику «Україна і світ після нашої перемоги над Росією». У першій статті ми проаналізуємо, як зміняться ЄС і НАТО, і чи буде Україні куди вступати після війни.


Що не так із НАТО

Еммануель Макрон каже, що оголошена Росією війна в Україні стала електрошоком для НАТО. Проте, на жаль, із цього шокового стану Альянс так і не вийшов. За словами Володимира Зеленського, деякі члени блоку загіпнотизовані агресією РФ. Повторюючи мантру, що НАТО – це політичний альянс, військовим, коли дійсно настав час, він так і не став.

Менш ніж за місяць до президентських виборів у Франції, які заплановані на 10 квітня, Макрон не став відмовлятися від своїх скандальних слів про «смерть мозку НАТО», додавши, що Франція має готуватися до «війни високої інтенсивності в Європі».

Це вже не перші його заяви такого штибу. Варто лише почитати коментарі пересічних французів про війну Росії проти України, і про те, що сталося з безпекою Європи. Безліч людей вважає, що лише Франція, єдина в ЄС з ядерною зброєю, має армію, яка воює. Тому французи не особливо хочуть відправляти своїх військових захищати наприклад країни Балтії чи Польщу, якщо Путін раптом нападе і на них.

Так, тут слушно зауважити, що і країни Балтії, і Польща, як члени НАТО, знаходяться під парасолькою статті 5 Уставу Альянсу про колективну оборону, коли один за всіх і всі за одного. Проте, за словами політичної аналітикині Фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва Марії Золкіної, якщо Росія перекине воєнні дії на Балтійські країни, не завершуючи театр бойових дій в Україні, з великою долею вірогідності стаття 5 може не запрацювати.

«Країни Балтії та Польща бояться не тільки можливого нападу Росії, а й того, що країни НАТО не надаватимуть підтримку більшу, ніж вони зараз надають Україні. Тобто, просто зброєю. А якщо ця війна закінчиться умовно на території України, думаю, НАТО в далекій перспективі почне дробитися на регіональні ініціативи. В першу чергу це звичайно Східна Європа. До політичних альянсів (Люблінський трикутний, Бухарестська дев’ятка) буде додано воєнний компонент, щоб за географічним принципом і політичним страхом перед нападом Росії (бо Угорщина не дуже цього боїться, Болгарія як завжди вагається) сформувати новий воєнний альянс (Румунія, Польща, Чехія, країни Балтії) без виходу країн із НАТО», — коментує ТСН.ua Марія Золкіна.

Саме тому українці мають дати собі чесну відповідь на запитання: а чи потрібен нам такий альянс, як НАТО, який і так тріщить по швах? Звичайно, що відповідь на це запитання треба шукати на «тверезу» голову після закінчення війни. Але вже зараз можна констатувати: якщо Альянс не припинить висловлювати глибоке занепокоєння і не візьметься нам допомагати, розчарування українців (а зараз 85% людей підтримують вступ до НАТО) не за горами.

В ОПУ кажуть, що НАТО не має сили зупинити Путіна, тому Україна хоче створити новий альянс, щоб покласти край війні. Це також одна з опцій. Та ж Financial Times у своїй скандальній статті писала, що відмова України від вступу до НАТО начебто розглядається лише в обмін на безпекові гарантії США, Великої Британії та Туреччини. Остання навіть офіційно заявила, що не проти стати гарантом безпеки України в майбутньому. Але як не допустити підписання чергового Будапештського меморандуму, який потім виявиться просто фікцією?

На крок ближче до ЄС

З Євросоюзом все не так сумно, як із НАТО, але теж є свої нюанси. 28 лютого, за чотири дні після початку широкомасштабного вторгнення Росії, Україна подала заявку на вступ до ЄС. Неформальний Версальський саміт лідерів ЄС минулого тижня засвідчив, що Україна є членом європейської родини. Ось, мабуть, і весь короткий підсумок.

Ні, нам не відмовили. Проте чітко вказали: поки Україна воює з Росією, до ЄС нас не візьмуть. Хто проти нашого членства прямо тут і зараз? Німеччина, Нідерланди та Франція. Хоч президент Литви Гітанас Науседа        і сказав, що це була історична ніч у Версалі (бо засідали лідери ЄС дійсно до глибокої ночі), коли українській євроінтеграції сказали «так», Володимир Зеленський відповів досить чесно: це не те, на що ми чекаємо.

В інтерв’ю ТСН.ua заступник глави ОПУ Ігор Жовква сказав, що Версальський саміт і не мав на меті назвати конкретну дату вступу України до ЄС. Проте деякі країни дійсно виступають проти цього саме за прискореною процедурою. Наразі м’яч на полі Єврокомісії. Вона має надіслати нам так званий запитальник із переліком економічних, політичних, юридичних та запитань щодо прав людини. Основний висновок, який має зробити Єврокомісія, – чи відповідає Україна Копенгагенським критеріям членства в ЄС.

«Після цього Єврокомісія формує свою думку. Потім збирається Європейська рада (лідери держав-членів ЄС) і ухвалює важливе рішення щодо початку переговорів щодо Угоди про вступ України до ЄС. Ось на цьому етапі може з’явитися статус країни-кандидата», — пояснив ТСН.ua Ігор Жовква.

Проте історія знає випадки, коли країни перебували в статусі кандидатів на вступ десятки років. Взяти хоча б Туреччину, яка подала заявку ще 1987 року, а статус кандидата отримала лише 2000 року. Тому тут, як і з НАТО, може виникнути ситуація, коли українці просто розчаруються в Євросоюзі. Наразі ж вступ до ЄС підтримує 86% наших громадян.

Куди котиться світ

Чи можлива взагалі якась (мирна) угода між Україною та Росією? Ні. Із кремлівською верхівкою не можна зійтись десь посередині, бо вона прагне знищити Україну, прикриваючись шизофренічними вимогами типу «денацифікація», «роззброєння» тощо. Нещодавно говоряща голова Путіна, його прессекретар Дмитро Пєсков сказав: Росії важливо, щоб Україна визнала «ДНР»/»ЛНР» і Крим. То Путін почав повномасштабну війну лише для цього? Щось слабо віриться в чергову брехню росіян.

Світу треба чесно визнати: Ялтинсько-Потсдамської системи світової безпеки, заснованої після Другої світової війни, більше не існує. Жодна міжнародна структура, включаючи ООН та ОБСЄ, більше не здатна запобігати та зупиняти війни. Правий той, у кого більше сили та новітньої зброї, у тому числі і ядерної. Ще ніколи за останні 80 років Європа не була такою близькою до початку Третьої світової.

Як би НАТО чи окремі країни-члени не боялися вступити у пряме військове протистояння з Росією, якщо Україна впаде, це неминуче. Бо наступними жертвами Путіна можуть стати Польща, Румунія, країни Балтії, і навіть Франція та Німеччина, яким Кремль також погрожував війною.

Власне, Росія вже давно тестує міць НАТО. Спочатку це була штучно створена міграційна навала на кордоні між Білоруссю, Польщею та країнами Балтії. Тепер це російські безпілотники, які впали на території Хорватії та Румунії. Парадокс у тому, що вони пролетіли кілька країн НАТО і лишилися геть непоміченими, що викликає багато запитань.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг, який однією ногою вже на посаді глави Центробанку Норвегії, не особливо переймається переконуванням союзників зробити хоч щось. Хоч про це і не кажуть публічно, але всі прекрасно розуміють, що Альянс має якнайшвидше реформуватися, інакше залишиться на смітнику історії, як свого часу СРСР та Варшавський договір, про який так любить згадувати Путін.

Серед країн-членів НАТО є різні думки про те, яке майбутнє чекає НАТО та європейську систему безпеки. Одні не хочуть сваритися з Росією, бо надто залежать від неї. Інші вважають, що війна Росії проти України їх не стосується. На думку голови комітету ВР з питань інтеграції України до ЄС Іванни Климпуш-Цинцадзе, треба змінювати і модель ухвалення рішень. Зараз в ЄС і НАТО всі рішення ухвалюються консенсусом. Тому Росії достатньо мати якогось одного сателіта в ЄС чи НАТО, щоб заблокувати будь-яке пріоритетне рішення.

«Якщо ми з вами повернемося до Другої світової, коли створювалася антигітлерівська коаліція, тоді не було жодних військово-політичних блоків, але була мета знищити зло. І зараз знову це зло очевидне, яке здійснює геноцид в центрі Європи. Західний світ трансформується, відбуваються тектонічні зміни. Але вони, на жаль, на кілька кроків позаду від дій Росії. Трансформація ЄС і НАТО точно буде. Слабшими чи сильнішими вони будуть залежатиме від того, як вони себе поведуть щодо України. І це буде критичним компонентом. Якщо ж вони жодним чином не допоможуть Україні, ці обидві організації чекає сумна доля», — каже ТСН.ua Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Залиште свій коментар