Відтак, стало відомо, що на рахунках Єрмака задекларовано 782 525 гривень. Також готівкою він зберігає 39 000 доларів та 50 000 євро.
У розділі фінансових зобовʼязань декларант вказав наявність непогашеного кредиту, взятого у Сенс Банку (раніше відомого як Альфа-Банк) у 2006 році. На кінець звітного 2022 року сума заборгованості складала – 1 008 306 гривень.
Доходи та власність Андрія Єрмака
А от у розділі «Доходи, у тому числі подарунки» вказано зарплату за основним місцем роботи у розмірі 568 037 гривень та додатково вказаний як дохід гарантійний ремонт його автомобіля на суму 78 396 гривень.
У власності Єрмака також вказано:
- квартиру площею 107,8 квадратних метрів, яка придбана у 2005 році, вартість якої на момент придбання становила – 3 535 000 гривень. Ця ж квартира значилася у його декларації 2020 року;
- автомобіль Mercedes-Benz S 350 d 4MATIC, 2019 року випуску, вартістю – 2 972 776 гривень;
- також зазначено, що Єрмак не має цінних паперів.
Єрмак також власник корпоративних прав або їх частин у таких підприємствах:
- Міжнародна правнича компанія (50%);
- Гарнет Інтернешнл Медіа Груп (49%);
- Міжнародна фармацевтична група (50%);
- Ер Пі Ай (100%).
Він також є кінцевим бенефіціаром таких компаній як:
- Міжнародна асоціація українсько-грузинського співробітництва у сфері іноземного інвестування.
- Міжнародна правнича компанія.
- Міжнародна фармацевтична група.
- Гарнет Інтернешнл Медіа Груп.
- Ер Пі Ай, М.Є.П.
- Українсько-грузинська медійна компанія.
Що відомо про декларування держслужбовців
Однією з вимог МВФ до України було набрання чинності закону, який поновлює майнове декларування держслужбовцями, а також відновлення функції НАЗК щодо перевірки та верифікації декларацій до кінця 2023 року.
- Відтак, парламент 5 вересня проголосував за відновлення електронного декларування для чиновників і депутатів, але відмовився прийняти ключову поправку щодо негайного відкриття реєстрів.
- Наступного дня на сайті президента з’явилася петиція з закликом відкрити реєстр майнових декларацій чиновників, що призвело до повернення законопроєкту до парламенту і набору необхідної кількості голосів.
- 12 вересня Зеленський наклав вето на закон, у якому залишилися обмеження щодо електронного декларування. А вже 20 вересня Рада ухвалила закон, який поновлював е-декларування з негайним відкриттям даних.
