Олексій Давиденко: Європі до України, як з Парижу до Києва рачки

Олексій Давиденко: Європі до України, як з Парижу до Києва рачки

Вчора.


Наша колега вирішила перевіритися у лікаря. Подзвонила в клініку і записалася на прийом.

Вже сьоголні, вона була на консультації у проводного українського професора, від нього одразу зайшла на аналізи та зробила МРТ. А вже під кінець робочого дня на пошту отримала всі результати.


В Україні!

Під час війни!


Все це за одну добу!

В жодній з країн Європи це було б просто не можливо не те що за добу — навіть за тиждень.


Цей свіжий приклад швидкості від задуму до його реалізації ще раз нагадав мені, що Україна — це країна офігенних сервісів, офігенних швидкостей і офігенних можливостей.

В Європі.

На прийом до терапевта можна записатися в кращому випадку через тиждень, до вузько-профільного спеціалістку або на обстеження — в кращому випадку через місяць.

Відвідування спеціаліста банку.

У нас ти приходиш і одразу отримуєш консультацію, там — запис у кращому разі наступного тижня.

Купівля меблів/техніки.

У нас купуєш і доставка та підключення можливі вже наступного дня. У Європі – навіть якщо є на стоку в магазині, то лише самовивіз. У разі замовлення доставки та складання — у кращому випадку через тиждень.

Аналогів таких сервісів як ДІЯ або Київ Цифровий в Європі майже немає і більшість європейців навіть приблизно не уявляють що таке можливо.

А про такі обиденні для нас інтеграції як у Моно з Дією — це для них зараз взагалі як в космос злітати. Для всіх подібних комунікацій у них все ще працює голубіная пошта та особистий прийом — знову ж таки, як мінімум через тиждень від дня запису.

Окрема тема — винаймання квартири або комерційного приміщення.

У нас знайшов за оголошенням, в той же день зателефонував, на наступний перегляд, якщо підходить — застава, через день підписання договору і квартира/приміщення твоє.

В Європі це якийсь суцільний АД.

Знайшов оголошення, телефону контактного швидше за все немає, а якщо є — то навряд чи дадуть відповідь. Пишеш мейл — чекаєш відповіді декілька днів, знову дзвониш, знову пишеш.

Коли нарешті хтось вийшов на зв’язок і готовий надати квартиру для перегляду, то найкраще наступного тижня.

Квартира підходить.

Брокеру отримати підтвердження від власника – мінімум тиждень. Ще стільки ж – на підготовку договору. Якщо з моменту перегляду та до моменту отримання ключів пройшов місяць, то ти щасливчик.

Ітог.

В багатьох сферах життя, Європі до України, як з Парижу до Києва рачки.

І якщо 5 років тому, це бачили і з цим погоджувалися одиниці, то сьогодні вже майже кожен українець який хоча б трохи пожив за ці місяці в Європі, твердо вам скаже — майже в усьому ми кращі, бистріші і продвинутіші за них.

Так, згоден.

У них оху*нні дороги, все чітко по правилах і всі рівні перед законом.

Але с точки зору багато чого іншого — ми на три голови крутіші.

Тому.

В чомусь краще вони — в чомусь ми. Натомість, мені вже абсолютно зрозуміло, що ми в порівняні з ними точно не гімно, а вони точно не конфета.

І чим більше я за ці п’ять місяців спілкуюся з тими хто там вимушено жив і живе зараз, тим частіше чую одну і ту саму фразу:

У нас дома офігєнно.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди.
Залиште свій коментар