Куп’янськ, Ізюм, Балаклія. Як наступають ЗСУ на Харківщині і чи буде великий котел

ЗСУ ведуть блискавичний наступ на Харківщині, вже звільнена Балаклія і загалом понад 30 сіл та міст. Українські війська зайшли у надважливе з точки зору логістики місто Куп’янськ, з’являються повідомлення про початок боїв біля Ізюма.

Численні фото та відео показують українських військових у центрі Куп’янська та втечу росіян. На російських пабліках пишуть про критичну ситуацію біля Ізюма.

Хоча російське командування намагається не допустити оточення Ізюмського угруповання на півдні Харківської та півночі Донецької областей. На Харківсько-Ізюмський напрямок, де українські війська в багатьох місцях прорвали російську оборону, швидко перекидають резерви. Ситуація для російської армії на цій ділянці фронту стає все більш загрозливою.

П’ятничний брифінг російського міноборони відбувся пізніше, ніж зазвичай, але за змістом мало відрізнявся від попередніх. Про територіальні втрати в ньому не було жодного слова.

Єдиним сигналом російського оборонного відомства про те, що на фронті щось пішло не так, стало викладене відео перекидання бронетехніки та особового складу на харківський напрямок.

Російські військові кореспонденти на місцях надають більш відверту інформацію. «Триває масове перекидання повітряним способом підкріплення під Куп’янськ та Ізюм, — передає військовий репортер ВДТРК Євген Піддубний. — «Корови» (важкі транспортні вертольоти Мі-26. —Ред.) приземляються практично біля лінії зіткнення. Підготували кілька точок приземлення. Гелікоптери Мі-26 доставляють бронетехніку та особовий склад. Бійці мають відкинути супротивника і не допустити подальших проривів».

Очільник окупаційної адміністрації Харківської області Віталій Ганчев повідомив у четвер вранці про бої в районі селища Шевченкове та те, що місто Балаклія «по суті не контролюється». А після обіду він проінформував уже про евакуацію мешканців із Куп’янська й Ізюма.

У середу ввечері офіційний телеграм-канал президента України Володимира Зеленського опублікував відеозвернення бійців спецпідрозділу «Кракен» ГУР міноборони. «Пане президенте, місто Балаклія Харківської області взяте під контроль, наказ виконано. Російські війська відійшли», — повідомляє військовий, стоячи на даху багатоповерхівки, на якій майорить український прапор.

Американський «Інститут вивчення війни» (ISW) ще 9 вересня вважав, що українські сили, найімовірніше, захоплять Куп’янськ впродовж найближчих 72 годин. ISW зазвичай дуже обережний в оцінках. На його карті бойових дій позначено лінію просування ЗСУ, підтверджену перевіреними джерелами.

Вже 10 вересня інформація про падіння Куп’янська з’явилась у соцмережах, але керівництво України це ще не підтвердило.

Проросійський телеграм-канал «Рыбарь» виклав карту району бойових дій на півдні Харківської області станом на 15.00 9 вересня. На ній ситуація для російських з’єднань вимальовується вкрай важка — значно гірша, ніж вважають у ISW.

Про вихід українських підрозділів до Куп’янська повідомляють і багато інших джерел. Ба більше — повідомляють, що ЗСУ розгорнулися на південь та захопили міст через Оскіл біля села Сенькове — на дорозі з Куп’янська до Ізюма.

За непідтвердженою інформацією, українці взяли під контроль й інший міст через Оскіл. Якщо це так, то постачання Ізюма з півночі більше немає.

«За останні кілька днів ЗСУ звільнили від окупантів понад 1000 кв. км», — повідомив у четвер головком ЗСУ Валерій Залужний. Президент Зеленський заявив про 30 звільнених населених пунктів у Харківській області та прорив фронту на глибину до 50 кілометрів.

Чим важливе Ізюмське угруповання військ РФ

Удар по Ізюму був одним з головних напрямів російського вторгнення в Україну. З перших днів війни місто зазнавало спустошливих обстрілів та руйнувань, а на початку квітня було захоплене. Ізюм та його околиці стали місцем дислокації великого угруповання російських військ.

На першому етапі бойових дій російським частинам під Ізюмом відводилася радше допоміжна роль — відсікти Харків з півдня — південного сходу від найбільш боєздатних підрозділів ЗСУ та забезпечити захоплення другого за величиною міста України військами, що наступали з півночі.

Коли стало зрозуміло, що плани захопити Харків — нереалістичні, Ізюмський плацдарм вирішили використати для наступу на Донбас з півночі. Під час запеклих боїв влітку цього року російським військам вдалося трохи продавити українську оборону на південь у бік Слов’янська, але особливих успіхів Ізюмське угруповання не мало, хоча й серйозно ускладнювало дії ЗСУ.

Слабке місце Ізюмського угрупування, яке затиснули з заходу й півдня українські частини, а зі сходу — водосховище на річці Оскіл, — це логістика, яка прив’язана до залізничного вузла у Куп’янську.

Точніше, слабкість її стала очевидною лише зараз, коли українські війська прорвалися до Куп’янська. До цього часу російська армія проблем з постачанням не мала: ешелони регулярно прибували з Росії залізничною гілкою Валуйки — Куп’янськ і там розвантажувалися. Потім автотранспорт доставляв хорошими дорогами все необхідне частинам на передовій.

Ситуація погіршилася в одну мить. ЗСУ — у Куп’янську, основні траси на Ізюм та інші позиції російських військ на південь та захід перерізані чи перебувають під вогнем.

Чим Росії загрожує прорив ЗСУ

Силам підкріплення, які російське командування зараз терміново кидає у бій, поставили завдання за будь-яку ціну утримати просування українських військ. Але якщо їм не вдасться організувати контрнаступ і повернути втрачені позиції, виправити ситуацію буде складно.

Ізюмське угруповання — численне і потребує постійного постачання — насамперед боєприпасами. Без регулярного поповнення арсеналів вести інтенсивні бойові дії та ще в умовах артилерійської війни — неможливо.

Звичайно, можна спробувати постачати Ізюмський плацдарм повітряним шляхом — але це не вихід. Ні в умовах афганської війни, ні в умовах двох чеченських повітряний міст не був повноцінною заміною наземному транспорту, і українська кампанія тут не виняток. До того ж важкий вертоліт й місця його посадки-розвантаження — дуже вразливі.

Якщо постачання з півночі, з боку Росії, не вдасться відновити, то залишається ще одна можливість — спробувати постачати війська під Ізюмом з боку Луганської області, на південь від Оскільського водосховища. Але робити це можна лише бездоріжжям та вбрід, у зоні вогню української артилерії. А якщо доведеться відходити, то за тих самих умов.