Білорусь і Росія отримали нову порцію санкцій: на що вони вплинуть і чого чекати Україні

Європейський Союз, Великобританія і США ввели нові санкції щодо Білорусі через диктаторський режим невизнаного президента Олександра Лукашенка і, зокрема, через затримання журналіста Романа Протасевича. Нові обмеження наздогнали і Росію. Санкції через окупацію Криму Захід уже продовжив, і на черзі – обмежувальні заходи через «Північний потік-2» і опозиціонера Олексія Навального.

Хто потрапив під новий санкційний удар і що це означає для України, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Білорусь. Які санкції ввели і проти кого?

У новий санкційний пакет проти Білорусі, який 21 червня затвердила Рада міністрів закордонних справ ЄС, увійшли 86 фізичних та юридичних осіб: обмеження передбачають заморожування активів і заборону на видачу віз.

«Ми продовжимо планомірний шлях із введення санкцій проти Лукашенка і його режиму. Тепер ми не обмежимося лише санкціями проти фізичних осіб і будемо вводити секторальні санкції… Таким способом ми хочемо сприяти фінансовому виснаженню режиму», – зазначив глава МЗС Німеччини Гайко Маас.

У «чорний список» потрапили члени білоруського уряду:

• міністр оборони Віктор Хренін;
• міністр транспорту і комунікацій Олексій Авраменко;
• заступник голови МВС Микола Карпенков.

Також санкції накладаються на членів сім’ї невизнаного президента Білорусі, його сина Дмитра та невістку Лілію. У Брюсселі зазначили, що вони «отримують вигоду від режиму Олександра Лукашенка і підтримують його».

Що стосується компаній, то в списку санкцій значаться такі організації: «Мінський автомобільний завод» і «БелАЗ», нафтовики «ННК», «ЛОГЕКС» і «Глобалкастомменеджмент» (митні послуги), «Бреміно груп» (логістичний оператор) і «Сохра» (продаж білоруських вантажівок, тракторів, самоскидів, будматеріалів).

Згідно із заявою ЄС, рішення «ухвалено у зв’язку з ескалацією ситуації із серйозними порушеннями прав людини в Білорусі та жорсткими репресіями щодо громадянського суспільства, демократичної опозиції та журналістів».

Експерт із міжнародних питань Андрій Бузаров вважає, що нові санкції не зможуть вплинути на режим Лукашенка, адже «це покарання, а не стимул зміни політичної системи».

«Світовий досвід попередніх санкцій, наприклад, щодо КНДР і Ірану, показує, що це призводило лише до появи ядерних розробок у цих держав. Отже, санкції з боку ЄС будуть штовхати Білорусь на зближення з країнами пострадянського простору, зокрема з РФ. І це неминуче в найближчі 5-10 років», – зазначив він.

21 червня американський Мінфін також розширив обмежувальні заходи – в список потрапили 16 білоруських чиновників і силовиків, а також п’ять установ. Зокрема:

• КДБ Білорусі та його глава Іван Тертель;
• мінський ізолятор на Окрестіна;
• Головне управління з боротьби з організованою злочинністю і корупцією МВС;
• прессекретарка Лукашенка Наталія Ейсмонт;
• командир спецпідрозділу КДБ «Альфа» Сергій Зубков;
• генпрокурор Андрій Швед;
• заступник міністра юстиції Сергій Калиновський;
• сім членів Центрвиборчкому.

Британська влада ввела нові обмежувальні заходи проти семи осіб і однієї установи – за примусове приземлення літака Ryanair і захоплення Романа Протасевича та його подруги Софії Сапеги. Ще чотири людини й одна установа внесені в список «у відповідь на тривале придушення демократії і прав людини в Білорусі Лукашенком і його режимом».

Росію теж чекають нові санкції

Також Білий дім продовжить запроваджувати обмежувальні заходи проти російських компаній, які причетні до будівництва «Північного потоку – 2». Крім того, адміністрація президента Джо Байдена анонсувала новий санкційний пакет проти РФ через опозиціонера Олексія Навального.

«Питання в тому, чи будемо ми безпосередньо переслідувати, використовуючи повноваження щодо санкцій наших європейських партнерів, союзників і друзів. Президент Байден сказав: я не готовий цього робити, але я готовий упроваджувати кожні 90 днів санкції проти російських організацій, що беруть участь у будівництві «Північного потоку – 2″. Він це робив і продовжить робити», – заявив радник Байдена з питань національної безпеки Джейк Салліван.

У той же час, за словами Бузарова, жодні санкції не зможуть зупинити будівництво і введення в експлуатацію «Північного потоку-2». А реакція Вашингтона на газопровід – «це більше аспект покарання, але ніяк не протидії».

«В Америці розуміють, що санкції не можуть перешкодити будівництву «Північного потоку». Це вже більше елемент дипломатичного тиску, а не реального перешкоджання. Але вже нічого не зможе перешкодити введенню в експлуатацію газопроводу… Україні ж тепер потрібно думати, як далі використовувати свою трубу, як можна поміняти її призначення», – додав експерт.

Європа про Крим не забула

Європейський Союз продовжив санкції проти Росії через окупацію Криму. Тепер вони будуть діяти щонайменше до 23 червня 2022 року.

Обмежувальні заходи стосуються імпорту в ЄС товарів, виготовлених на півострові, інфраструктурних та фінансових інвестицій, а також туристичних послуг. Також забороняється експорт товарів і технологій кримським компаніям або для їхнього використання на півострові.

В Євросоюзі підкреслили, що не визнають незаконної анексії і продовжують засуджувати порушення міжнародного права.

Що все це означає для України?

З огляду на нові санкції можна зробити кілька важливих висновків:

• Білорусь і далі буде ставати сателітом Росії. А це означає, що загроза військового наступу на Україну збережеться не тільки з боку РФ, але й Білорусі.
• Імовірність запуску «Північного потоку – 2» – дуже висока. Значить, українській владі треба якомога швидше знайти новий спосіб застосування газотранспортної системи країни.
• США і Євросоюз, як і раніше, підтримують територіальну цілісність України, а також засуджують незаконну окупацію Росією Кримського півострова і частини Донбасу.